статті

Майдани та кургани Безводівки.

Частина земляних насипів Безводівки є могилами - курганами, частина має кільцевий вал, всередині якого є заглиблення, а ззовні колись відходили дугові вали. Таку форму насипів прийнято називати майданами. Слово Майдан походить від арабського мейдан (maidan) – площа або площа для кінних ристалищ. Чи то араби запозичили це слово у наших предків… у козаків воно означало – місце збору козацької громади. Їх розміри неоднакові, але переважно досить великі.

Спробуємо візуалізувати будову ближніх та дальніх візирів пригоризонтної обсерваторії Безводівка. Користуючись даними з книги 1874 року Чернігівські єпархіальні відомості, ми відновимо зовнішній вигляд курганів і майданів, щоб знайти відповідь на питання: особлива їх форма є первинною і задумана архітекторами обсерваторії чи є вторинним наслідком козацького промислу – видобутку селітри?

Ареал їх поширення Чернігівська, Київська області, центральна та південна Україна, Слобожанщина і західна частина Кубані. Поза межами цих територій зокрема в західній Європі майдани не існують. Майдани завдяки своїй незвичній та загадковій формі досить давно привертали до себе увагу дослідників та науковців. Ще в середині 19-го сторіччя свої спроби описати їх будову і пояснити форму та призначення зробили члени «Одеської спілки історії та старовини» Срезнєвскій І., Бублієв Н., Підберезський А. Версії походження майданів були різні: городища древніх слов’ян, укріплення запорізьких козаків, розкопані кургани та священні місця, храми під відкритим небом. Але розкопки валів та внутрішніх заглиблень показали відсутність культурного шару, який притаманний поселенням та городищам.

 

На майданах люди не жили і побудовані були задовго до козацької доби. Археологічні розкопки частовиявляли в кільцевих валах майданів та в центральних заглибленнях поховання. Зовнішні вали не містять поховань та цікавих знахідок. Спроби визначити час та спосіб виникнення майданів приводили деяких дослідників до висновку, що майданна форма могла утворитися з простих курганів, розкопаних шукачами скарбів.Серед дослідників існує припущення, що землю з курганів вивозили возами і зсипали її у вали подалі від місця розкопок, щоб відвал не ускладнював роботу і щоб легше було спостерігати за вмістом видаленої з кургану землі. Коли вал ставав занадто довгим, починали другий вал. В результаті від кургану залишався кільцевий вал з прилеглими до нього дугоподібними валами.Серед дослідників була поширена думка, що пам’ятки такого роду вартовідносити до споруд, не погребальних, а інших, наприклад – обрядово-релігійних. Авторитетнийдослідник19-го сторіччяпрофесор Антонович В.Б. говорив, щорозкопкимайданівне даютьнічого, окрімслідіввугілля, а в деякихвипадкахзнаходилискелети, які явно належать пізнішим «вставним могилам». Його колега сучасник Подберезскій висловив думку, що майдани були обрядовими священними місцями, храмами під відкритим небом.Професор Ляскоронський В.Г. в 1907 році здійснив експедицію по дніпровському лівобережжю і описав близько сотні земляних споруд майданної форми.В їх конфігурації помітив шаблонну одноманітність: кільцевий вал правильної форми з ямою посередині та однією або двома парами дугоподібних крил. Деякі з майданів зберігають навколо основи своїх насипів сліди заплившого рову. У деяких майданів спостерігається на невеликій відстані перед крилами курган або декілька курганів, за якими в тому ж напрямку, в полі – інші кургани.Орієнтація по сторонам світу різна, але в окремих місцевостях отвори майданів з крилами розміщені на схід і лише деякі повернуті крилами на південний-схід. Дослідник на основі своїх даних припустив, що майдани є древніми спорудами доісторичних часів.Ці дані дають нам факти, які підтверджують версію культового призначення майданів. А саме: наявність рову навколо основи валів говорить про те, що вони є задумкою будівельників, а не побічним явищем розкопування курганів. Землю для формування кільцевого валу брали зцентральної ями і зовнішнього рову.Більшість майданів своїми входами та крилами обернені на точки сходу сонця в дні літнього і зимового сонцестояння та осінньо-весняного рівнодення. В багатьох з них є два входи, через які можна побачити схід сонця в дні рівнодення та сонцестояння. І як підмітив Ляскоронський В.Г. на одній лінії з входами неподалік від них та далі в полі є кургани. Саме таку систему із ближніх та дальніх візирів має пригоризонтна обсерваторія Безводовка. Кільцевий вал та крила відгравали роль штучного горизонту, на якому зручно відмічати точки сходу сонця і місяця. Доречі, наявність у деяких майданів двох пар бокових валів можна пояснити тим, що один вал був присвячений сонцю, а сусідній – місяцю. Орієнтація майдану показує, якій події або подіям з річного циклу сонця він присвячений.

Автор опису курганів переконаний, що такі архітектурні особливості комплексу зумовлені його військовим призначенням. На його думку кільцеві вали є фортами, а бокові вали редутами з амбразурами для гармат, тому виконували оборонну функцію. Для підтвердження своєї теорії автор наводить не зовсім доречні аргументи про напади з півдня переяславського князівства, половців, татар, шведів. Хоча, можна припустити, що прадавні кургани використовувалися в часи Київської Русі та Гетьманщини в якості спостережних пунктів. Оскільки автор опису підкреслює, що з курганів чудово видно околиці на відстань до 15 верст, а Костянтин Самбурський в своїх щоденниках згадував, що в 20-х роках 20-го сторіччя військові облаштовували сторожові вежі на Осичисі та Високій могилі. Але земляні насипи Безводівки були створенні задовго до перших державних утворень на цій території. Автору можна пробачити таку помилку, тому що в 19-му сторіччі подібними описами та топографією займалися люди військові. Для офіцера єдиним логічним поясненням валів посеред поля є бастіон. Водночас подякуємо йому за армійську точність в описанні. Матеріал подаю в оригіналі, щоб не втратити жодної деталі і кожен міг задіяти свою уяву.

«Курган названий «Горілий дід» знаходиться між могилами: «робленими і яськовими» в половині версти від перших, та має глибоку яму, в окружності близько 30 саженів, оточену земляним валом. Із ями вихід на майданчик, шириною в 5 саженів утвореною двома паралельним валами довжиною 11 саженів, що примикають до ями. Горілий дід не що інше, як редут або лютень круглий, висхідним півколом повернутий до Ічні.»

 

«Навпроти цього укріплення, на версту або менше того, ближче до Ічні, стоїть «Одиниця». Це укріплення з ямою в 3 сажені глибиною оточене земляним високим валом і входом в нього від Ічні. Окружність кільця ями в основі має до 50 саженів. З правої сторони до нього примикає земляний вал 10 саженів довжиною. Одиниця знаходиться при дорозі з Ічні в с. Ступаківка, в 5 верстах від Ржавця.»

«Остриці» три кургани конічної форми з осипаними вершинами і при основі своїй поруйновані оранкою. Знаходяться в 5 верстах від Яськових могил під селом Гмирянкою. У селян не існує някого переказу про них. Острицями мабуть, називають  через їх вершини, які колись були гострими».

«Осичиха» в 10 верстах від Ічні, в 2 від с. Ступаківка, в 3 верстах від Гмирянки, в 4 верстах від Роблених могил. Осичиха займає саме високе місце в околицях Ічні і є самим великим курганом на полях іченських, висотою до 6 саженів, обнесений кругом високим більше 5 саженів висоти валом, напівзруйнованим часом та людьми, який при основі має 85 саженів в окружності. Вал цей зроблений, як помітно для охорони кургану, з якого видно всі інші кургани на просторах більше 30 верст з півночі на південь і більше 15 верст зі сходу на захід. По сторонам: північній та південній в 5 саженях від валу, що оточує курган, починаючи з лінії східної сторони того валу, вздовж до заходу помітні залишки високих земляних валів в два ряди, довжиною в 45 саженів кожний, які утворили площу шириною в 30 саженів, на яку з кургану через вал два виходи».

«Яськові могили» - два паралельних вала довжиною в 50 саженів, в 15 саженів один від одного, південними кінцями торкаються глибокої, круглої схожої на казан ями, більше двох саженів глибини, яка обнесена валом подібного до кільця в окружності до 50 саженів, висотою 2 сажені. Із ями один вихід на площу прямо і два при кінцях валів в поле. На валах помітні ніби амбразури, які зазвичай робляться в бруствері укріплень для стрільби з гармат. Північні кінці паралельних валів примикають також до ями глибиною в 3 сажені, яка оточена двома земляними валами уступом, який має вихід на площу. Насип такого роду більше схожий на редут с круглими фасами повернутий до Ічні і по висоті та зовнішньому вигляду грізний і в теперішній час. Не більше ніж в 15 саженях від цього укріплення до Ічні два великих кургани висотою більше трьох саженів круглої форми із заглибленнями на тупих вершинах їх не більше аршина. Окружність їх підошви більше 30 саженів.»

«Роблені могили» на схід від Ічні в 8 верстах, від Яськових – в 2 верстах, мають фігуру бастіону, але зовнішній вал його складається не із ламаних ліній, а півколом. Протяжність фронту бастіону займає в окружності одну четверту версти. Глибока – більше 3 саженів блибини яма, що знаходиться в центрі фронту, оточена земляним валом товщиною до 2 саженів, а висотою більше двох. Всередині ями помітна присипка напівколом ймовірно для стрільби з гармат через банк. Яма висхідним півколом повернута до Ічні. Позаду ями курган гострий з конусом, який має в окружності при підошвісвоїй більше 13 саженів і більше 2 саженів у висоту. В право від я ми на протязі  40 саженів йде півколом земляний вал з амбразурами. Попереду валу, як помітно, був рів, а позаду – банкет. Товщина валу більше сажені, а висота більше двох. Поблизу бруствера на північній стороні великий конусоподібний курган, з осипаною вершиною. По ліву сторону від ями, йде вал півколом 15 саженів довжиною, в висоту 4 аршини і примкає до кургану, який схожий на редут з напівкруглими фасами, що має в окружності  до 50 саженів. Далі йде також земляний вал без амбразур довжиною в 40 саженів і так же примикає до укріплення, яке має яму глибиною 2 сажені, яка оточена земляним валом з виходом із неї на площу укріплення. На внутрішній стороні бурствера ями видні сліди банкета для обстрілювання південної сторони укріплення.  В 15 саженях від цього укріплення стоїть величезний  курга, який має в окружності більше 50 саженів з глибокою ямою глибиною 8 саженів. Висхідне півколо його повернуте на схід до Ржавця для обстрілювання з нього схдної, північної та південної сторін укріплення. Від цього кургану по обом сторонам йдуть півколом в два ряди вали 10 саженів довжиною без амбразур. Північна сторона бастіону не оточена земляним валом і служить доказом того, що укріплення «Роблені могили» створено проти ворога який йшов з півдня на північ».


 

3D модель системи ближніх візирів обсерваторіх БЕЗВОДІВКА

 

За тисячі років в ході зміни культур, епох люди забули істинне призначення  земляних  насипів пригоризонтної обсерваторії Безводовка. По аналогії з поховальними курганами безводівські насипи люди називали  могилами. В назві Яськові могили збереглась народна пам’ять  про давньоруське поселення Яськове, яке існувало на території сучасного міста Ічня. Назва групи візирів центрального кола Роблені могили нагадує про те, що вони є рукотворними і зроблені для якоїсь мети. Але не вказує для якої саме: для видобутку селітри чи астрономічних спостережень.

Будемо шукати підказки походження та призначення майданів Безводовки в їх особливостях будови. Щоб логічно, важивши всі факти, прийти до висновку: коли комплекс Безводовки став таким, яким його описали 150 років тому.

Лише 10  із 40  візирів Безводовки  є майданами. Решта є типовими курганами. Окрім того, в описанні сказано, що південніше Ічні велика кількість конусоподібних курганів, на мапі 1861 року на північ від села Ржавець був великий некрополь, а поблизу сіл Гужівка та Ступаківка і досі  на полях видно розорані залишки колись високих курганів. Відомий український археолог О. Макаренко під час своєї експедиції прилуччиною в 1926 році був вражений великою кількістю курганів поблизу села Іваниця. Всі вищезгадані могили знаходяться довкола обсерваторії і всі вони конічної форми. Можна було б припустити, що в козацькому містечку Ічня в 17-му сторіччі була бригада, яка видобувала селітру з курганів, але незрозуміло чому вони розробили лише десяток курганів на плато Безводівка і не чіпали інші кургани, які знаходяться довкола Ічні.

Тепер про вали. Цікаві деталі є у валів, що входили до груп Яскові  та Роблені могили. Самбурський у своєму щоденнику писав, що вал південно-західного ближнього візиру Роблениць був настільки високим і мав круті схили, що на нього було важко здертися. В описі 1874 року вказано висоту валу точніше «більше двох саженів», тобто 4,5-5 метрів. Це занадто високо, як для складання відпрацьованого грунту. Додаткове ускладнення в цій роботі зумовлене відстанню на яку повинні були б возити грунт – 80 метрів та формувати бурт, дотримуючись рівня4,5 метри по всій його довжині. Це марна праця для селітроварів. В роботі майдани сказано, що воли затягували воза на вал і землю рівномірно розкидали на валу, а дугоподібна форма бокових валів майданів зумовлена зручністю з’їзду з них. Але дві особливості валів Яськових могил та Роблениць повністю спростовують таке припущення. На валах були так звані «амбразури», тобто поперечні глибокі канави. Через них віз із кількома тонами землі не проїхав би. А якби якимось чином і проїхав не поламавши колеса, то навіщо так ускладнювати собі роботу? Остаточно спростовують версію насипання валів возами паралельні вали, що з’єднують два майдани Яськових могил. Вали примикають до майданів і з’їзду з них взагалі немає.

Якщо подивитися на майдани та їх вали з точки зору пригоризонтної обсерваторії. Тоді вал виступає в ролі штучного горизонту, а «амбразури» мітками в ньому. Ці мітки позначають появу небесних світил на горизонті. Тобто «амбразури» можна вважати допоміжною системою статичних візирів поруч із основною системою візирів-курганів. Висота валів більше 4 метрів пояснюється необхідністю зрівняти по висоті та вишикувати і одну лінію робоче місце спостерігача (центральний курган), штучний горизонт (вал) та істинний горизонт.

Попереду валу південно-західного ближнього візиру був рів. Це беззаперечний доказ того, що для спорудження валу  землю брали біля його підніжжя, а не  з найближчого кургану. Отже,  вал не є побічним ефектом видобутку селітри і розкопування кургану, а зроблений як елемент системи візирів пригоризонтної обсерваторії. Аналіз архітектурних особливостей валів майданів Безводовки таких як, «амбразури», висота валу, наявність рову дає право стверджувати, що вали є задумом і творінням рук прадавніх астрономів та будівельників обсерваторії.

 

 

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.